Один в каное - Небо

Сьогодні небо таке раптове
Трохи готичне і ледь барокове
На білі плечі чиєїсь втоми
Складає у стопи небесні тони
Небо шукає, небо знаходить
Спустилося з даху і знову ходить
Ходить грозою, лягає в квіти
Трохи поле́жить і мусить іти

Та я не піду, трохи постою
Поки гроза не мине, буду з тобою
Небо так і не прийняло теорій буття, як і я
Бо ціль життя, бо ціль життя –віднайти життя

Небо – солоне, таке спонтанне
Дивиться в когось і в когось тане
Дихає громом, знаходить цілі –
Напитись моря і стати сіллю
Небо міліє, останнє губить
Шукає вічність - знаходить... губи
Впивається знову і знову кресне
Її земним в своє небесне