Таисия Повалий - Стожари

Був зорепад і зелен сад, і ми були у парі.
У тім саду без тебе йду, коли горять стожари.

Гей, ви, стожари, мені насняться ваші чари, так хочу стріти кохання наяву.
Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари, коли я з вами і мрію, і живу.

Як маків цвіт в полях горить, - так зорі квітнуть ясно.
Впаде зоря і вмить згора, - моя ж любов не згасне.

Гей, ви, стожари, мені насняться ваші чари, так хочу стріти кохання наяву.
Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари, коли я з вами і мрію, і живу.

Зірки горять, а де ж зоря, що долею озветься?
Я кличу знов свою любов, вона навіки в серці.

Гей, ви, стожари, мені насняться ваші чари, так хочу стріти кохання наяву.
Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари, коли я з вами і мрію, і живу.
Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари, коли я з вами і мрію, і живу, і живу.