МУР, Олександр Заїка - Незлим тихим словом

Як умру, то поховайте Мене на могилі
Серед степу широкого На Вкраїні милій
Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути, Як реве ревучий

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю Волю окропіте
І мене в сем’ї великій
В сем’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю Волю окропіте
І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я І лани і гори —
Все покину, і полину До самого Бога
Молитися... а до того Я не знаю Бога

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю Волю окропіте
І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю Волю окропіте
І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю Волю окропіте
І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом

Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю Волю окропіте
І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом