Настя Гонцул - Поділ

А твої квіти лиш зав’януть на столі,
Ти знаєш, більше не неси,
Немає місця для них.

І кожен раз, коли так гарно стелиш ти,
Залиш собі слова пусті,
Залиш мене і відпусти.

З центру і додому
Йду я по Подолу
Посеред дороги
І несу квіти

З центру і додому
Йду я по Подолу,
Щоб скоріш від тебе відійти.

Скільки біжу - не знайдеш,
В моїх конверсах більше чудес,
В моїх радощах більше пітьми,
Хочеш віддам тобі - тільки візьми.

Серед всіх дивовижних людей
Бути з тобою найгірша з ідей.
Давай збирайся ти і поспіши
Не по дорозі з тобою нам йти.

З центру і додому
Йду я по Подолу
Посеред дороги
І несу квіти

З центру і додому
Йду я по Подолу,
Щоб скоріш від тебе відійти.

З центру і додому
Йду я по Подолу
Посеред дороги
І несу квіти

З центру і додому
Йду я по Подолу,
Щоб скоріш від тебе відійти.