Kava Tsikava - Трамваї

Між нами лід,
І зійшли з орбіт наші почуття,
А я на захід, ти на схід,
Згасло полум'я,

Тануло все, як лід,
Про що ми мріяли,
Зростало тільки те,
Що ми посіяли.

Вже прокидаються трамваї,
Хай відвезуть мене на Гаваї.
Але, якщо не на Гаваї,
То від тебе якомога далі.

Не тримай мене - я стала вітром
І слід за слідом від тебе йду я,
В інший бік мене тягне магнітом,
І вітер віє, мене лікує

Місяць сяє кольором срібла
І світе світлом на нові стежки,
Не тримай мене - я стала вітром,
Але що дує в бік протилежний

Наших орбіт
Твердий граніт більше не знайти,
А це останній наш політ,
І ми, як птахи,

Ближче островам
Ніяк не стати,
І треба вміти нам
Відпускати.

Вже прокидаються трамваї,
Хай відвезуть мене на Гаваї.
Але, якщо не на Гаваї,
То від тебе якомога далі.

Не тримай мене - я стала вітром
І слід за слідом від тебе йду я,
В інший бік мене тягне магнітом,
І вітер віє, мене лікує

Місяць сяє кольором срібла
І світе світлом на нові стежки,
Не тримай мене - я стала вітром,
Але що дує в бік протилежний

Не тримай мене - я стала вітром
І слід за слідом від тебе йду я,
В інший бік мене тягне магнітом,
І вітер віє, мене лікує

Місяць сяє кольором срібла
І світе світлом на нові стежки,
Не тримай мене - я стала вітром,
Але що дує в бік протилежний