Марія Бурмака - Місто ангелів

Місто ангелів і дощів
На казкові малюнки схоже
Тільки ангелів - ні душі
А лиш просто так перехожі

Місто, що не чуже мені
Золоте павутиння вулиць
Все, здається, давно заснуло
Окрім світла в однім вікні

Тільки раз
І не більше
Знаю, не більше
Щоб забути назавжди

Лиш на мить
Стану ближче
Я стану ближче
І не зможу вже піти

Місто зустрічей і прощань
І розбитих сердець, можливо
Берег правий і берег лівий
І всі шанси для сподівань

Місто звуків і голосів
По бруківці стікає тиша
Все стає непомітно тихше
І не чутна уже для всіх

Тільки раз
І не більше
Знаю, не більше
Щоб забути назавжди

Лиш на мить
Стану ближче
Я стану ближче
І не зможу вже піти

Ми стаємо серед дощів
Ми цього зорепаду варті
Що хотіти іще нам варто
Лиш стояти на цій межі

Місто пристрасті і образ
І примирень таких гарячих
Ти, напевно, мене пробачиш
Я прощала тебе не раз

Тільки раз
І не більше
Знаю, не більше
Щоб забути назавжди

Лиш на мить
Стану ближче
Я стану ближче
І не зможу вже піти

Тільки раз
І не більше
Знаю, не більше
Щоб забути назавжди

Лиш на мить
Стану ближче
Я стану ближче
І не зможу вже піти