ROXOLANA - Очима

Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Очима ти сказав, сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Сказав мені : люблю.
Несказане лишилось несказанним
Мов тихий дзвін гірського кришталю.

Захід сонця, небокрай, я хотіла так і знай
За, запалити хай догорає
Захід сонця, небокрай, я хотіла так і знай
За, запалити хай догорає

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Очима ти сказав, сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Сказав мені : люблю.
Несказане лишилось несказанним
Мов тихий дзвін гірського кришталю.