Галина Куришко - Горе козак нівоньку

Горе козак нівоньку, да й з боку поглядає
Молодая дєвчинонька жито зажинає.

Ох жні дєвко житечко, ох жні не журиса,
Як дождемо ж ми осені, то й поженіса.

Женіса козаченько, женіса, женіса,
Оно ж просю серденько із мене не смейса.

Женіса козаченько із межи барвінком,
Да й признайся ж козаченько чи є в тебе жонка.

Ох є в мене жоночка, і ще й діточок двоє,
Да й крают моє серденько на четверо й твоє.

Ох є в мене й жоночка на мойой Вкраїні,
Да й крає моє серденько на дві половіни.

Ой Боже ж мой, Боже ж мой шо ж я наробила,
Й у козака є жоночка, а я ж полюбіла.

Ох Боже мой, Боже мой і я дурак остався,
Да й на свойой украйночці об жонку признався.