Друга Ріка - Залишаю дім

Я залишаю дім не вимикаю світло в ньому,,
Я залишаю тінь, час зупинив тепло і холод,,
Я залишаю дім скелети у шафі і свій одяг,,
Я залишаю сміх нехай згадає дітей моїх,
Знову несправжнє літо ховає сонце від війни,,
Якщо його люблять діти тоді ми квіти, не гриби,
Я здав свої ключі, твій голос уночі,
Залишив там, знову сам на сам,
Я залишаю дім човен заплив за береги,,
Я залишаю біль фантоми не зникнуть з голови,,
Я залишаю дім це місце сили і журби,,
Я залишаю дім it’s always open, мушу йти,
А може, це справжнє літо, може, не спалить не згорим,,
Але ж його люблять діти тоді ми справжні, як гриби,
Я здав свої ключі, твій голос уночі,
Залишив там, знову сам на сам,
Знову хуйове літо, шукає закінчення війни,,
Але ж ми є його діти може, не квіти, а гриби,
Я здав свої ключі, твій голос уночі,
Залишив там знову сам на сам,!