Андрій Кравченко - Вітер вольний

А я вийду в поле. Стану вітром вольним знаю ціну правди, знаю смак поразки;
Та душа жива, хоч давно брела і життя рубало мене без підказки;
Я стояв, як камінь, не схилив чола а я вийду в поле;
Стану вітром вольним та на повні груди;
Щоб не чули люди ах, болить душа;
Болить не спіша болить потихеньку;
Моє серденько і не раз я падав та вставав від болю;
Сивина на скронях це як оберіг розривали вітри на широкім полі;
Був на дні не раз, але честь зберіг .