Влад Комар - Золотава осінь

Золотава осінь;
Розпустила осінь;
І птахом у небо летить.
За тобою буду;
Все життя жаліти;
І серденько буде боліть.
Золотава осінь;
Йде простоволоса,;
Шепоче мені зупинись...
І питає вітра,;
Де так довго він баривсь?
І знову жовтий лист;
Від осені сюрприз;
Дарує усміх золотий,;
Кажу слова не ті,;
Гублюсь на самоті,;
Лиш на прощання погляд твій.
І марно не кажи,;
І не тривож душі,;
Мені лишилися пісні,;
Бо знаю я сама,;
Що йде до нас зима;
І так далеко до весни...
Золотава осінь;
Розпустила осінь;
І птахом у небо летить.
За тобою буду;
Все життя жаліти;
І серденько буде боліть.
Золотава осінь;
Йде простоволоса,;
Шепоче мені зупинись...
І питає вітра,;
Де так довго він баривсь?