Прокопов - Любов останньою ніколи не буває

Любов останньою ніколи не буває.
Як серце в роздумах болить,.
Ніхто за мене не відчує.
І тільки мить, щаслива мить.
Недолі рану залікує.
Мовчить у промені струна,.
Душа не споминах не грає,.
Я залишаючись один.
Без тебе долю не признаю.
Пробач за сльози, що пекучими були,.
Коли за чварами нас доля обіймала,.
Пробач за весни, що для тебе не цвіли.
І не карай за те, що боляче кохав я.
Веди мене через життя, як через храм,.
Де пам'ять молодість закоханим вертає.
Не знаю хто але так праведно сказав:.
Любов останньою ніколи не буває.